У ніч проти 25 лютого на польській залізничній станції "Котомеж" з восьми піввагонів було висипано 160 тон українського зерна, яке слідувало транзитом через Польщу до порту Гданськ. Звідти воно мало вирушити в Німеччину.

За день до цього на польській залізничній станції "Дорогуськ" невідомі пошкодили вантажні вагони та висипали боби.

БізнесЦензор поспілкувався із українським агротрейдером Сергієм Орловським, чиє зерно було висипано поляками з вагонів. Його компанія "Агрооілтрейд" більше десяти років постачає збіжжя переробним підприємствам у Польщі.

Сергій Орловський розповів про ставлення поляків до української агропродукції, про місцевих бюрократів та закупівлю Польщею зернових та олійних у Білорусії та Росії.

- Як давно ви працюєте на польському ринку, на чому спеціалізуєтеся?

- "Агрооілтрейд" працює на польському ринку більше десяти років. Кукурудза, ріпак, пшениця. Раніше пшениця не їхала, бо було квотування. Везли ми сою, кукурудзу та ріпак.

- Тобто можна сказати, що і до повномасштабної війни, історично ви через Польщу возили українську агропродукцію?

- Я возив саме в Польщу. Я працював з найбільшими комбікормовими та біоетанольними заводами в Польщі. Це така моя робота. Я завжди був на цьому ринку. Він завжди був складний, він був невеликий.

- Я правильно розумію, що ви постійно використовували залізничний транспорт. Чи використовуєте також автосполучення?

- Тільки залізницю, на 99%. Автотранспортом практично не користувався, тому що це було набагато дорожче. Залізниця була дешевшою опцією по логістиці, коли ти підписуєш контракт на тисячу- п’ять тон, машинами це зробити важко. Ми везли вагонами.

- Можна сказати, що станом на зараз залізничне сполучення з Польщею працює вже нормально, немає обмежень від мітингарів?

- Не можна сказати. Теорія така, що їхати можна. Але на практиці інакше. Дві тижні в мене стоять два потяги, які я не можу перевантажити. Станом на сьогодні казали, що розпочнуть. Але я ще не уточнював інформацію.

Це 60 вагонів по станції Медика. Термінали відмовляються перевантажувати впираючись на те, що поруч з терміналами блокування автодороги мітингувальниками, бояться якихось незрозумілих речей і відмовляються відвантажувати.

По Хельму робота іде, там термінали находяться під охороною, вони далеко від автодоріг, нам вдається перевантажувати. Якщо порівняти наші дві дороги : на якихось є труднощі не державного характеру, а пов’язані з протестувальниками, з боязню, що будуть вандальські речі.

- Була така інформація, що ніби польські прикордонники та правоохоронці працюють на руку мітингарів, у кооперації з ними. Більшою мірою йшла мова про автоперевезення, що вони пропускають машини за встановленими мітингарями темпами , так би мовити, квотами. І навіть коли самі мітингарі свої квоти по перетину авто порушують, то правоохоронці ніяк на це не реагують, ніяк не встрягають. Щодо ваших перевезень залізницею можете щось до цього додати?

- Не можу прокоментувати, сказати, що є якась блокада з боку прикордонників. Психологічно я не відчуваю великого тиску. Є моменти, але вони завжди були. Наприклад, на сою, яку ми розмитнювали , де в мене останній раз був вскритий вагон, її поставили в два місця на відбір проб. Але інспектор в одне місце прийшов, а в друге сказав: "Далеко, я туди не піду". Ми пояснюємо, що це пройти півкілометра, може, триста метрів, вона відмовилися. Ми попросили залізницю, вони переставили ці вагони і ми розмитнились. Рахую, це дрібниці. Це був людський фактор, а не фактор, диктований політикою.

Не відчуваю я політичного тиску як оператор збіжжя по Польщі. Так, заблоковано, велика проблема, багато перевізників відмовляються здійснювати роботу, відзивають свої потяги, тому що вони бояться простоїв на українській стороні. Ми починаємо вносити в договори пункти відповідальності за зерно ,тому що ми не їздимо на вагонах, ми його не контролюємо. Хочуть додатково прописати відповідальність, не хочуть підписувати інші договори, кажуть: "Давайте зачекаємо" .Такого формату йде робота. Але політичного тиску, ні. Навіть на прикладі нашого останнього потягу, що був розсипаний, було сприяння з їх сторони. Все зробили, допомогли підняли. Да, багато зерна тепер з землею, десь три машини. Треба спробувати почистити. Ми цим будемо займатись. Складність в тому, що воно в транзиті і його не можна привезти на польський елеватор, щоб почистити. А у портових інфраструктур немає можливості , тільки перевалочна зернова база. Певних якісних кондицій приходить і відвантажується. Зробити доопрацювання цього зерна немає можливості в польських портах. Тому веземо на Німеччину і там у виробника є партнери . Він погодився прийняти зерно з землею, там будемо чистити. З митницею все зробили, зараз роблять переадресацію. Нас в тупик не ввели, це поки. Бо ще процес не закінчено.

- А охорону залізничних вузлів у Польщі змінили після цього випадку з вами, коли розсипали цілий состав?

-В Польщі найняти охорону дуже дорого і економіка цього не витримає. Ми зробили кілька заходів. В місцях зупинки вагонів, ми посилаємо наших людей, вони присутні там. Один з телефоном і безпосередньо на зв’язку з комісаріатом поліції. Тому що, коли складається маршрут, на 99,9% ми знаємо де потяг буде стояти більше доби. Малоймовірно, що будуть (зрізати вагони),коли потяг рухається. Додаткові заходи ми робимо, несемо додаткові витрати. Ми посилили контроль, зробили ряд контрзаходів, заварюємо вагони, посилюючі пломби, секретки ставимо. Бо дуже важко коли розсипається зерно. Це такий психологічний та економічний удар.

За тиждень в нас проїхало три-чотири потяги, вандалізму не було.

- Ви подали заяву до польської поліції, вони відкрили справу, вже є якісь перші результати? Чи знайшли когось?

- На сьогоднішній день нічого не відповіли. Але по всіх епізодах ми склали заяву. Ніякої відповіді ще немає.

- Я чула, що ви отримували погрози листами. Хтось вимагав, щоб ви залишили польський ринок.

- На сьогоднішній день це скінчилось.

- Це відбувалось в той самий час коли вам порізали вагони, чи до цього чи після цього?

- Це було до цього, одразу як страйк почався. Напротязі перших трьох днів прийшли ці листи на загальну пошту компанії, на mail info. Він не був конкретно адресований нам, бо там йшлося про те, що з полиць магазинів познімаємо ваш товар, повикидаємо все. Але торгівля зерном не відбувається на полицях магазинів. Воно йде на переробку.

- Можна припустити, що інші компанії отримували аналогічні листи?

- Так.

- Ви щось про це знаєте?

- Гадаю, що всі отримували. Але ми так не спілкувалися. До нас, наприклад, прийшли нові люди, які хотіли працювати з нами. Чомусь існує у польських аграріїв думка ,що (українське) зерно вертається на польський ринок . Бо до нас прийшла компанія, казали, що ми вас зайшли в інтернеті, хочемо працювати. Потім вони ставлять питання щодо відвантаження українського зерна і чітко стало зрозуміло, що це провокація. Ми сміємося: "Хлопці ,а як? Законодавчо цього зробити неможливо, тому що все в транзиті контролюється митними органами". Ми посміялися, зрозуміли причину приходу, потисли руки, сказали: "Запитуйте прямо, отримаєте відповідь". І розійшлися, але були дійсно такі розмови, що хочемо купувати зерно, ми маленькі переробники. Ми кажемо, що тільки соя може їхати з тих культур, якими ми займаємося. Потім було питання: "А якщо ми з порту почнемо своїми машинами забирати?". І все стало зрозуміло.

- А ви вже підрахували ваші збитки від псування зерна на кордоні?

- Це буде на наступному тижні. Треба врахувати два фактори: приїхали вагони з недостачею, і в декількох вагонів була якість погана, тому що вночі вантажилось і в зерні були включення. Ми те відсипали в сторону, там невелика кількість. З землі зібрали зерно, воно геть з грудками. Воно їде на Німеччину, де наш партнер його перечистить. Втрати однозначно будуть, бо це зерно буде коштувати дешево. Він збере, перечистить, виставить рахунки. Подивимось як він до цього віднесеться, поки відноситься з розумінням і з готовністю допомогти. Ми з ним працюємо давно, це зерно піде на біоетанол. Тому вони його приймуть. На цьому тижні воно таки доїде, а на наступному ми вже будемо знати збитки.

- А зі страховою компанією ви працюєте, вона буде покривати цю історію?

- Ми чекаємо. Первинні наші запити до перевізника. Ми не страхуємо самі. Перевізник страхує вантаж. По наших запитах на відшкодування йшла мова про те, що страхові компанії трактують страйки як форс-мажор, сили вищі, але на сьогодні немає в мене ніякої інформації. В мене є неприйняте зерно з додатковими включеннями, але воно не критичне. Треба відкрити транзитну декларацію, перемістити з одного складу до іншого. В мене є три машини зерна з землею, травою. Воно поїхало до Німеччини . Мої збитки будуть зрозумілі на наступному тижні.

- Ці історії якось негативно вплинули на ваш бізнес? Ми бачили кадри , де польські політики демонстративно нюхають українське зерно , цукор і є такий наратив, що воно неякісне, воно погане. Я не знаю, звідки йде така інформація. Можливо хтось з контрагентів почав відмовлятися працювати з вами?

- На сьогодняшній день не відчуваю. Наратив, який несеться протестувальниками, який мене найбільше обурює, що українське зерно не відповідає якості. Ми багато ріпаку поставили на німецькі заводи. І німці твердо кажуть, що український ріпак найкращий, порівнюючи з румунським, з польським. Цього року у нас суперолійність, складає 46-48%. Якщо всі контракти вказують від 43% олійність, то в нас на кілька відсотків вона вища. Економічна доцільність збільшується. Якщо відносно кукурудзи, так, українське зерно купують дешевше, але його з задоволенням купують. Є дисконт, польське стоїть дорожче. Я завжди, коли питаю у поляків про різницю у вартості кукурудзи,чую: "Так склався ринок".

- Ще кажуть про російське зерно, що воно без проблем заїжджає, присутнє на польському ринку. Ви відчуваєте його присутність?

- Конкуренцію ти не відчуваєш, тому що фактично ніхто про це говорити не хоче. Ми не відчуваємо працюючи кораблями на FOB або працюючи з німцями. Польський ринок для українського зерна закритий. Велика проблема, що закрите українське зерно. Я завтра можу вийти як контрагент купити білоруське, російське і ввести без проблем. Європа працює з російським та білоруським зерном. Це факт.

- Тобто вони з ним не боряться, боряться лише з українським зерном?

- На сьогоднішній день вже боряться. Наприклад, перекрито з Литвою дороги. Як мені казали є страйк на білоруському кордоні. Процес пішов. І прем’єр-міністр Польщі Туск зараз апелює до Брюсселя запровадити нові санкції відносно російського зерна. Наскільки я пам’ятаю, це була однією з домовленостей, що продукти харчування (з Росії) не є санкційними .

- Ви зараз перебуваєте у Польщі, як загалом польське суспільство реагує на те, що відбувається на кордоні з Україною. Тому що в Україні, в день коли був напад на ваші вагони зі збіжжям, це було на перших шпальтах , дуже емоційно про це писали, реагували. І коли я намагалась щось відкрити почитати у польських ЗМІ, то здавалось, що це не було там основною темою, не обговорювалось.

- В Польщі більше висвітлюється проблеми польських аграріїв. Їх основний протест — Зелений курс, зменшення використання пестицидів. По-друге, вони розказують, що поляки зараз в небезпеці, тому що українські холдинги завозять зерно, а їм набагато легше і краще працювати і поляки не витримують конкуренцію. Що аграрна сфера є джерелом безпеки. Це висвітлюється найбільше. На шпальтах польських медіа не йдеться про те, що українське зерно неякісне. Це тік-ток, телеграм , youtube. Що треба захищати своє, що Польща втратить незалежність. Цього в соцмережах дуже багато. Я до вас, до журналістів, звертаюсь, що ми маємо побудувати якусь інформаційну піар-програму, щоб подолати цю справу. Сюди нас не пустять. Це 100%. З такими страйками . Транзит пустять, воно буде їхати. Але відповідати потрібно на такі речі, переконувати, що зерно українське купують на весь світ, ми експортуємо від 60 до 80 млн т агропродукції. Воно по якості якщо не найкраще, то одне з найкращих в світі. В нас, можливо, не росте тверда пшениця з великим білком, але продовольча пшениця чи фураж дійсно високої якості. Так, у нас є розбіжності в стандартизаціях, у використанні пестицидів і тому подібне, але ж це не значить, що всі аграрії прискають пестицидами, які не дозволені в Європі. Ми провіряємося. За мою історію дуже мало випадків, коли наше зерно не відповідало європейським нормам. Практично одиничні випадки. Так, вони є, але це одиничні, мікроскопічні випадки. В цьому аспекті якщо б була якась велика інформаційна програма, бо це також війна… Є історичний шанс доказати цій Європі, що українське зерно дійсно якісне, треба подумати, як перебити цей наратив.

- Ну я думаю, що треба навіть більше до інформаційної політики держави апелювати. Там здається є ціле міністерство, яке має цим займатися…

Ви якось для себе визначили ядро мітингувальників, які розповсюджують ці історії про неякісне зерно. Це дійсно фермери чи якась політична сила?

- Однозначно за кожними політичними гаслами стоїть якась політична сила, яка має це рухати. На моє особисте переконання, діє якесь ядро. Не могли зорієнтуватися всі польські фермери, везти цей наратив. Якась третя сила зацікавлена в непорозумінні, посварити, зробити конфлікт між Польщею та Україною. Не знаю, можливо, це специфіка людей, менталітету, але тут воно стоїть гостріше ніж у румун, наприклад, чи у Словаччині. Навіть Угорщина з Орбаном теж не так гостро. У школах у п’ятницю буде вихідний , бо знову буде страйк. Перекриють всю Варшаву. Вони домагаються свого. Головне для них це Зелений курс, це дуже важливо, і я розумію чому. Втрата урожайності, буде важко працювати. На сьогоднішній день культура і технологія агровиробництва не дозволяє добиватися великих результатів без використання засобів захисту рослин, пестицидів проти шкідників, і вони це розуміють. І добиваються за рахунок України, бо Україна найболючіша тема і легше на цю найболючішу тему натиснути, щоб на тебе звернули увагу.