Новий генсек НАТО Марк Рютте під час візиту до Києва 3 жовтня наголосив на необхідності перемоги України. Проте попередив, що час не на її боці. Водночас заяви про вступ України до НАТО залишили ключові питання без відповіді. А саме: коли, як цей вступ відбудеться? Та чи будуть сусідні країни-члени Альянсу здатні збивати ракети хоча б над західними регіонами України?
Відтак, перший візит нового генерального секретаря НАТО Рютте до Києва став подією з підкреслено протокольним характером і відсутністю нових конкретних зобов'язань перед Україною. Хоча Рютте констатував, що Україна "як ніколи близька до вступу в НАТО", такі слова, ймовірно, є лише спробою підсолодити пілюлю. Інформатор проаналізував головні заяви Рютте, які можна ввжати поки що вдалою спробою дещо скрасити важку реальність, в якій опинилася Україна.
Рютте, нещодавно призначений на посаду, зазначив, що "Росія не має жодного вето" на питання вступу України до Альянсу. Проте він не надав чіткої інформації щодо головного питання - коли саме цей вступ може статися.
"Україна стає сильнішою день за днем і, як ніколи раніше, стає готовою для вступу до Альянсу, і це допомагає побудувати місток для членства. Я думаю, цей день настане. Україна стане повноправним членом НАТО. Росія на це питання не має жодного впливу і ніякого вето", - сказав Рютте.
Ця невизначеність натякає на те, що Захід, включаючи США, поки не готовий прийняти таке рішення, особливо на тлі нерозв'язаної війни з Росією. Між тим, коли Рютте був прем’єр-міністром Нідерландів, ця країна одна з перших почала допомагати Україні. Також одна з перших вона почала передавати кілька пускових зенітно-ракетний комплексу "Patriot". А також одна з перших, яка дала дозвіл на використання переданної Нідерландами зброї, на розсуд України.
І у цьому контексті Рютте може бути не просто новачком на посаді генсека НАТО, але й людиною, яка не має впливу на ключові рішення. Бо саме питання вступу України в НАТО буде обговорюватися 12 жовтня на Рамштайні. І тут є інсайд із Вашингтону: Байден, який ще кілька місяців тому, вказував, що НАТО – це для України післявоєнна історія, зараз змінив свою точку зору. Наразі він більше не думає про поточну політику, а роздумує над тим, що залишить у спадок по собі в політиці.
Рішення під назвою "Україна в НАТО" було б вагомим спадком для Байдена. Воно потрапило б в підручники історії. Саме так діяв Джордж Буш у 2008 році, коли він просував ідею вступу України в НАТО. Але, нагадаємо, що її не пітримали під час самміту НАТО в Бухаресті. Наслідком ініціативи Буша стала заява Путіна, який побіцяв військову окупацію Грузії та Україні, як тільки розпочнуться процедури вступу цих країн до Альянсу. Того ж 2008 року російські війська ввійшли до Грузії.
Тобто з одного боку, США під керівництвом президента Джо Байдена могли б змінити свою позицію щодо НАТО для України з огляду на історичний спадок, оскільки рішення про прийняття до Альянсу стало б знаковою підтримкою України. З іншого боку, навіть за бажанням НАТО, буде існувати принаймні два серйозних виклики:
Раніше Інформатор прогнозував, що швидкий вступ до НАТО був важливою складовою плана перемоги Зеленського. Тож невизначеність у відповідях Марка Рютте вказують, що ймовірно план перемоги не знайшов підтримки. Це зрозуміло, якщо новий генсек НАТО знайомий з ініціативою президента України.
Під час подорожі у США, Зеленський лише обговорив загальні положення цього плану з широким загалом політиків. Повний текст плану перемоги був пізніше надісланий Байденом Конгресу під грифом - секретно. Чи бачив Рютте той план за умови, що він лише кілька днів, як отримав повноваження генсека НАТО, відкрите питання. Але мав бачити, якщо приїхав до Києва.
Що навіть важливіше: Рютте дав зрозуміти, що Захід не готовий на такий крок, як захист українського неба. На думку Рютте, це б ознало безпосереднє втягнення Альянсу у війну з Росією.
"Захід зараз не готовий збивати російські ракети і безпілотники над Україною", - заявив Зеленський після зустрічі з генсеком НАТО Рютте.
Варто відзначити, що саме цей пункт, що ніколи не обговорювали з широким загалом, містився у закритій частині плану перемоги Зеленського. Інформатор раніше повідомляв про це та навіть вказував підстави, через які можна було б стверджувати наявність пункта про закрите небо серед ініціатив президента заради перемогни.
Тим часом, вірогідно, не були погоджені і інші можливості сценарії, зокрема створення протиповітряного захисту для західних областей України, що частково відповідає безпековим побоюванням Заходу, особливо в контексті погроз РФ щодо можливих атак на атомні електростанції. Існує думка, що саме ця частина плану - закрити небо над Україною літаками європейських сусідів-членів НАТО - була важливою у плані перемоги Зеленського.
Напередодні презентації плану глава Банкової Андрій Єрмак та ексгенсек НАТО Єнс Столтенберг оприлюднили статтю, де обговорювалося саме це питання. Розширення щита протиповітряної оборони ймовірно обговорювалося у контексті безпеки українських АЕС. Новий міністр закордонних справ Андрій Сибіга навіть казав про розвідданні щодо підготовки ударів РФ по нашим ядерним об'єктам і плачевні наслідки для європейських сусідів.
Так само у 2022 році фраза “Закрий небо над Україною” лунала по всій Європі звідусіль. Але й тоді українці цього не змогли домогтися. Захід не був впевнений, що в такому випадку російські літаки не вступлять у безпосередньо протистояння з літаками НАТО. Тепер, коли російських крил немає в найближчому тиловому просторі, західні крила могли б здійснювати оборонну місію тут.
Тобто з цього пункту плану перемоги через заяви Рютте можна зробити висновнок щодо негативної відповіді Заходу. Зважаючи на це, візит Рютте, хоч і був важливим для демонстрації підтримки, не мав конкретних рішень, які могли б прискорити або інтеграцію України в НАТО або змінити хід війни. Це при тому раніше Зеленський заявляв, що запасного варіанту до плану перемоги Україна не має.
Тож, мабуть, саме цим навіяна наступна теза Рютте про те, що "час грає не на боці України". В НАТО не можуть не розуміти, що членство України стане запорукою довгострокової безпеки і значно посилить Альянс. Наступні слова Рютте - доказ того, що в Альянсі це розуміють.
"Мета НАТО – забезпечити перемогу України, – заявив новий генсек Рютте. - Це мій пріоритет і мій привілей. Але для України час не на її боці", – зазначив Рютте.
Втім, і ця заявка Рютте по суті є тривожною, бо кожний день війни вичерпує ресурси України та зменшує її можливості для швидкого вступу в НАТО. А Захід, здається, не готовий прискорити цей процес.
Додамо, що запрошення України до НАТО могло б стати важливим кроком до відновлення ладу в Європі, на що періодично вже зазіхає Росія. Україна ж довела, що її прагнення долучитися до євроатлантичної спільноти є непохитним. Потрібна така ж воля і рішучість зі сторони країн-партнерів.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.