Байден і Трамп можуть запустити закулісну дипломатію з Путіним для захисту енергетичного сектору України, повідомляє FT про можливі перспективи.

Після перемоги Дональда Трампа у Володимира Путіна, схоже, більше немає стимулів для ведення переговорів з чинним президентом США Джо Байденом та його командою. Від новообраного американського лідера очікують набагато цікавіші пропозиції, ніж від демократів. А поки що, в умовах політичної нестабільності в Білому домі, Кремль може загострити ситуацію в Україні, наприклад, спробувати вдарити по її енергетичній інфраструктурі. Про це у колонці для Financial Times розмірковує Олександр Габуєв, директор Євразійського центру Carnegie Russia у Берліні.

У західних столиці найбільше побоюються, що Трамп різко знизить підтримку України проти російської агресії, вважає Габуєв. Він пообіцяв швидко покласти край війні, а його близькі соратники висунули ідеї, які дозволили б заморозити бойові дії на нинішніх лініях фронту.

Це залишило б 20 відсотків території України під окупацією без значної гарантії, що Росія не вдереться знову.

Водночас, ініціатива щодо припинення вогню не означає, що США приймуть максималістську вимогу Путіна про фактичне підпорядкування України Росії, йдеться у матеріалі на сайті FT.

Навіть за умов недосконалого режиму припинення вогню та поза межами складного питання про членство Києва в НАТО, США можуть вжити заходів для гарантування, що Україна залишиться суверенною державою, включаючи надання зброї та навчання, а також інвестиції у звичайні можливості стримування Києва. Якщо ці заходи будуть послідовно застосовуватися протягом тривалого часу після закінчення бойових дій, вони можуть зробити вартість нової війни проти України надзвичайно високою для Росії, наголошує експерт.

Проте, на думку Габуєва, у Путіна можуть бути причини тимчасово погодитися на недосконалу мирну угоду. Військовій машині Кремля потрібен тайм-аут для переозброєння та відновлення свого наступального потенціалу. Кремль може сподіватися, що як тільки Трамп зможе претендувати на роль миротворця, його пріоритети зміняться, його адміністрація буде розтягнута в різних напрямках, Україна залишиться в стані поступового розпаду, а європейці будуть надто розділені, щоб взяти на себе ініціативу з надання достатньої допомоги Києву.

"Обрання (Трампа) позбавляє Путіна стимулів суттєво взаємодіяти з чинною адміністрацією в той час, що залишився. Путін сподівається отримати від Трампа кращу угоду, якщо не ідеальну. В адміністрації Байдена небагато, якщо взагалі є, "батогів", щоб змусити його укласти угоду, яка є кращою для Києва, ніж потенційна угода за посередництва Трампа", - вважає експерт.

Крім того, Габуєв вважає, що перехідний період у Білому домі створює багато власних ризиків: наприклад, спокуса для Путіна знищити те, що залишилося від української енергетичної інфраструктури цієї зими, тим самим створивши більше важелів для майбутніх переговорів. Подолання цієї загрози вимагає тихої дипломатії з Кремлем, до якої можуть бути залучені як команда Байдена, так і команда Трампа, допускає експерт.

У Кремлі сподіваються, що президентство Трампа стане подарунком для РФ, як в Україні, так і за її межами. Публічно російське керівництво залишається настороженим щодо своїх очікувань щодо нової адміністрації. Якщо, наприклад, Трамп спробує знизити світові ціни на нафту до 50 доларів за барель, це може створити довгострокові виклики для системи правління Путіна. Але Кремль може сподіватися, що перешкоди, які Трамп створить для європейських союзників Вашингтона, компенсують потенційні недоліки, пише Габуєв.

Навіть якщо стрілянина в Україні припиниться, основні причини конфлікту між Москвою та Заходом залишаться. Перемога Трампа ще раз підтвердила думку Путіна про те, що Захід настільки політично нестабільний, що політика може кардинально змінюватися з кожним виборчим циклом (оскільки сам Путін планує залишатися при владі принаймні до 2036 року). Таким чином, недовіра до Заходу збережеться.

"Сумна правда полягає в тому, що боротьба із Заходом стала організаційним принципом режиму Путіна і створила надто багато бенефіціарів, щоб від неї найближчим часом відмовитися. Трамп чи ні Трамп, зовнішня політика Росії буде керуватися антиамериканізмом принаймні до тих пір, поки Путін буде в Кремлі", - підсумовує експерт.

Нагадаємо, Інститут вивчення війни (ISW) припускає, що Путін розглядає Трампа як можливість для "перезавантаження" відносин зі США за сценарієм Кремля. Водночас, за словами сенатора Марко Рубіо (який є одним з неофіційних кандидатів на посаду держсекретаря США за 47-го президента), Трамп є прихильником закінчення війни, але це не означає, що він "фанат Путіна".

Путін частіше говорить про завершення війни, але на своїх умовах

Прессекретар російського правителя Володимира Путіна Дмитро Пєсков прокоментував перемогу Дональда Трампа на виборах у США. За його словами, лідер Кремля поки не планує вітати Трампа. Водночас він зазначив, що завершити війну в Україні “за одну ніч не можна” – так він відреагував на обіцянки республіканця покласти край усім війнам.

Росія нібито прагне до врегулювання конфлікту з Україною й нібито готова шукати та йти на розумні компроміси. При цьому жодні розмінні формати та переговори з Києвом наразі не відбуваються. Москва диктує, що результат будь-яких перемовин має бути вигідним саме РФ.

Російський правитель на саміті БРІКС повідомив, що нібито отримував від України таємну пропозицію щодо перемовин між країнами. Нібито цю пропозицію передавали росіянам представники Туреччини. Лідер Кремля запевняв, що нібито одразу на неї пристав, але український президент Володимир Зеленський відмовився від пропозиції миру вже наступного дня. При цьому Путін додав, що план перемоги Зеленського нібито перекреслює всі шляхи, які ведуть до миру.