У світі криптовалют українські чиновники вже почуваються, як удома. Дехто чесно декларує свої біткоїни та ефіри, а хтось перетворює цифрову валюту на новий спосіб ухилення від антикорупційних перевірок. Але чим більше біткоїнів на їхніх рахунках, тим більше питань виникає у суспільства.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЗа інформацією Хапуга.UA, очолює список "криптовласників" екс-депутат Одеської міської ради Дмитро Палпатін з 7700 BTC (це близько 700 млн доларів), одеський депутат Іван Бойченко (5750 BTC, приблизно 528 млн доларів) і народний депутат минулого скликання Дмитро Голубов (4376 BTC, близько 400 млн доларів).
Палпатін пояснює, що свої біткоїни він купив ще "на самому початку", коли один BTC коштував копійки. Проте, як і чому колишній чиновник продовжує володіти такою значною сумою, залишається загадкою.
А ось Іван Бойченко, якого колись спіймали на хабарі, запевняє, що його криптовалюта – це "інвестиції в майбутнє". Але звідки такі ресурси з зарплатою держслужбовця?
Деякі депутати, як, наприклад, Олег Бондаренко з "Слуги народу", іноді "втрачають" свої біткоїни. Раніше він вказував 80 BTC, але вже в наступних деклараціях криптоактиви зникли. Подібна історія й у інших чиновників, які то декларують криптовалюту, то повністю "забувають" про її існування.
Начальник департаменту Офісу генпрокурора Віталій Бровко і його дружина декларують свої активи з 2017 року. Але кожне нове внесення даних викликає більше питань, ніж відповідей. Наприклад, у 2023 році в декларації з'явився черговий крупний вклад – криптовалюта на 25 млн гривень. Сам Бровко запевняє, що це просто "помилки в розрахунках".
Ще один приклад – присяжний суддя Ігор Бакай. Його декларація викликала інтерес у НАПК, яке виявило невідповідності на 8,9 млн гривень. Бакай стверджує, що все задекларовано правильно, але чекає рішення суду.
Як крипта допомагає "ховати" мільйони?
Криптовалюти часто називають прозорим активом, оскільки транзакції записуються в блокчейні. Проте українські чиновники знайшли спосіб обійти це: замість справжніх даних у декларації можна зустріти випадкові набори символів або просто назви бірж.
Більше того, через обмінники криптовалюта перетворюється на готівку, приховуючи її походження. Така "трикутна схема" дозволяє чиновникам брати хабарі, не залишаючи слідів.
Поки чиновники продовжують шукати лазівки, щоб приховати свої доходи, Україна все ще намагається створити ефективну систему контролю за криптоактивами. Прозорість потрібна не тільки для боротьби з корупцією, а й для довіри суспільства.
Криптовалюти в деклараціях – це лише верхівка айсберга. Справжня проблема в тому, як ці активи впливають на політику, економіку та майбутнє країни.