На саміті БРІКС Путін не згадав ім'я Ердогана через образу: що ж такого зробив президент Туреччини?

На саміті БРІКС у Казані президент Росії Володимир Путін, надаючи слово турецькому лідеру, не зміг правильно вимовити його ім’я та прізвище. Показово, що з першої спроби він практично правильно назвав Реджепа Тайїпа Ердогана, але потім, намагаючись повторити, все переплутав. Це не випадковість, вважають ті, хто добре знає Путіна. Він ніколи не плутає імена випадково і іноді робить це, щоб продемонструвати образу чи зневагу. Ймовірно, ситуація з Ердоганом ображає Путіна, оскільки Індія виступає проти прийому Туреччини в БРІКС. Це неочікуване протиріччя зіпсувало Путіну саміт, який мав продемонструвати єдність серед його союзників.

Відео інциденту активно поширюється в мережі. На ньому можна почути, як Путін неправильно вимовляє ім'я турецького президента. Не тільки прізвище двічі пролунало невірно, але й у неправильному порядку.

"Слово президенту турецької республіки пану Тайїпу Ерджогану. Ерджепу Тайїпу Ерджогану, Ердогану", - ледве вимовив Путін.

Путін під час саміту БРІКС не зміг правильно назвати ім’я Ердогана. Відомо, що Путін ніколи не плутає імена співрозмовників, а робить це, щоб показати зневагу. Чим президент Туреччини викликав зневагу кремлівського правителя? pic.twitter.com/u5J1XJamj9

— Інформатор (@informatorua) October 24, 2024

Путін і плутанина з іменами співрозмовників

Перекручування імен політиків — це не рідкість для президента Росії Володимира Путіна. Наприклад, у жовтні 2020 року він назвав колишнього президента Киргизстану Сооронбая Женбекова "Шаріманом", але це лише один з багатьох випадків.

Архіви відеозаписів свідчать, що Путін регулярно плутає імена політиків з Центральної Азії та національних російських республік. Наприклад, у 2015 році він назвав колишнього президента Киргизстану Алмазбека Атамбаєва "Аланбеком Шаршиничем". У 2019 році, після конфлікту з новим президентом, він згадував Атамбаєва як "Алої Решершеновича", а його наступника Сооронбая Женбекова — як "Салмашача". Навіть добре знайомі йому політики, такі як Нурсултан Назарбаєв, отримували спотворені версії своїх імен — у 2016 році він назвав його "Насамбичем".

Путін свідомо перекручує імена під час виступів

Журналіст і експерт із російських спецслужб Андрій Солдатов вважає, що така плутанина не є випадковістю. За його словами, Путін свідомо використовує такі методи, щоб "збити співрозмовника" і виграти час на відповідь. Скорочення імен до простих звуків може також відображати "ксенофобське російське чиновне хамство".

У Казахстані такі прояви викликали негативну реакцію. Журналістка Асем Жапішева зазначала, що перекручування імен сприймається як ознака великоруського шовінізму. Вона вважає, що ці дії є частиною російської стратегії демонстрації домінування над сусідніми країнами. Жапішева підкреслювала, що подібні прояви шовінізму можуть мати серйозні наслідки.

Отже, справа не тільки в плутанині імен, а й у більш глибоких історичних і політичних контекстах, які впливають на взаємини між Росією та її сусідами.

Навіщо Путіну хамство стосовно Ердогана

Відомо, що Туреччина бажає вступити до БРІКСу — альянсу держав, створеного у 2006 році за ініціативою Росії. Взаємодія між країнами БРІКС почалася під час літнього Петербурзького економічного форуму. Перша зустріч міністрів закордонних справ чотирьох країн була ініційована Путіним у вересні 2006 року на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.

У 2009 році в Єкатеринбурзі відбувся перший офіційний саміт лідерів БРІКС. Відтоді глави держав і урядів країн-учасниць збираються щорічно, причому кожна країна виконує роль головуючої протягом одного року.

Влітку 2024 року Ердоган подав заявку на вступ до БРІКС на фоні відсутності переговорів щодо вступу в ЄС. Туреччина, будучи членом НАТО, прагне приєднатися до організації, де головує РФ. Однак у Ердогана складні відносини з Путіним.

Втім, за інформацією видання Bild, Індія вирішила заблокувати вступ Туреччини до альянсу БРІКС через тісні зв'язки Анкари з Пакистаном, який є противником Нью-Делі. Колишній дипломат і експерт із турецької зовнішньої політики "Фонду Карнегі за міжнародний мир" Сінан Ульген вважає, що це рішення пов'язане з побоюваннями Індії щодо геополітичних наслідків такої інтеграції.

Ситуація з Індією викликає у Путіна лють, і це не випадково. Відомо, що між країнами-учасницями БРІКС є суперечки. Ідея президента РФ перетворити союз БРІКС на антизахідну коаліцію, здатну похитнути "світовий порядок" та гегемонію долара, не отримала підтримки у ключових країнах блоку. За даними Bloomberg, індійські чиновники підкреслили, що Нью-Делі не бажає, аби БРІКС став "антиамериканською" організацією, в якій лідерські позиції займають Росія та Китай.

Цю позицію також підтримують Бразилія та Південна Африка, які висловили подібні занепокоєння щодо подальшого розширення блоку. Об'єднані Арабські Емірати, нові члени БРІКС, також відкинули спроби подати альянс як противагу Заходу, наголошуючи на своїх добрих відносинах зі США. Проте російські ЗМІ повідомили, що Індія не проти розширення БРІКС, спростовуючи інформацію Bloomberg.

Лавров теж відзначився на саміті БРІКС

На відео зафіксовано кумедний момент з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Сидячи на стільці, хтось наступив йому на ногу. Після цього він зморщив обличчя і пробелькотів "...[