Усе про вибори в Грузії: чому ці вибори критично важливі для країни та яке відношення має війна в Україні.

Грузія на межі важливих змін - у суботу, 26 жовтня, в країні відбудуться парламентські вибори. Напруга досягла піку - результати виборів покажуть, чи повернеться Тбілісі до євроінтеграції, чи залишиться під згубним російським впливом, який став помітним протягом останніх років. За владу змагатимуться об'єднана опозиція та правляча проросійська партія "Грузинська мрія", яка перебуває при владі з 2012 року та прагне залишитися на ній ще на чотири роки.

"Грузинська мрія" представляє вибори як вибір між миром і війною, заявляючи, що перемога опозиції може втягти Грузію у конфлікт з Росією. Опозиція, у свою чергу, характеризує голосування як вибір між Заходом і Росією, а також між демократією та авторитаризмом.

Які шанси у Грузії змінити свій курс і чи вплине це на війну в Україні? Букмекери та соціологи вже висловили свої прогнози.

Парламент Грузії: що собою являє законодавча влада країни?

Грузинський парламент є однопалатним і складається з 150 депутатів. Його виборча система, подібно до української, є змішаною: 75 депутатів обираються за пропорційною системою, а інші 75 - в одномандатних округах за мажоритарною системою. Усі депутати парламенту мають 4-річний термін.

У першому турі виборів партії повинні набрати 5% голосів (це прохідний бар'єр для потрапляння в парламент). Для отримання більшості в парламенті партія має здобути 76 мандатів, а для конституційної більшості - щонайменше 113 депутатів, тобто понад 75% від загальної кількості.

11 грудня 2020 року в Грузії набрав чинності парламент, обраний на виборах 31 жовтня, а також 21 листопада, де був необхідний другий тур у мажоритарних округах. Керівна партія "Грузинська мрія" здобула перемогу, отримавши 48,22% голосів і 90 мандатів із 150.

Після 31 жовтня 2020 року в Грузії почалися акції протесту прихильників опозиції, які вимагали нових парламентських виборів. Всі опозиційні партії відмовилися від участі у другому турі виборів і закликали своїх прихильників ігнорувати голосування. Незважаючи на це, в бюлетенях були присутні імена кандидатів від опозиції.

Чотири роки потому лідери "Грузинської мрії" заявили, що їхньою метою на виборах-2024 є отримання не просто більшості, як на минулих виборах, а конституційної більшості (113 зі 150 місць). Це дозволить їм управляти більш одностайно.

Парламентські вибори у Грузії-2024: хто балотується?

У 2024 році 150 депутатів грузинського парламенту обиратимуться не за змішаною, як раніше, а повністю за пропорційною системою. Для потрапляння до парламенту партіям потрібно буде подолати п'ятивідсотковий бар'єр.

Якщо жодній партії не вдасться отримати більшість місць, потрібно буде формувати коаліційний уряд. Саме на такий сценарій сподіваються опозиційні партії, які підписали хартію про спільні дії у разі перемоги на виборах, звинувачуючи владу в тому, що вона веде країну до міжнародної ізоляції та обслуговує інтереси Росії.

У виборах візьмуть участь 19 партій та коаліцій. Серед провідних політичних сил є такі:

• "Грузинська Мрія",
• "Коаліція за зміни - Гварамія, Мелія, Гірчі, Дроа",
• "Єдність" ("Національний рух", "Стратегія Агмашенебелі", "Європейська Грузія"),
• "Сильна Грузія" ("Лело", "За народ", "Площа свободи", "Громадяни"),
• "Нова єдність - Гварамія, Мелія",
• "Гахарія - За Грузію",
• "Гірчі" (Яго Хвічія).
  
  

Славнозвісна "Грузинська мрія": що з нею не так?

"Грузинська мрія" - проросійська політична партія Грузії, заснована 19 квітня 2012 року російським олігархом грузинського походження Бідзіною Іванішвілі. Він - мільярдер і найзаможніша людина в Грузії, яка здобула свої статки під час російської приватизації.

Партія "Грузинська мрія" перемогла на парламентських виборах 2012 року, отримавши 55% голосів. "Єдиний національний рух" тодішнього президента Міхеїла Саакашвілі здобув 40%. Відтоді вся влада зосереджена в руках цієї партії.

На початку своєї діяльності "Грузинська мрія" не була радикально налаштована проти Заходу, державні інститути формально інтегрувалися до Європейського Союзу. Зокрема, у 2014 році Грузія підписала Угоду про асоціацію з ЄС (яка набула чинності у 2016 році). Через три роки для громадян Грузії запровадили безвізовий режим поїздок до ЄС. Того ж року інтеграція з ЄС і НАТО була закріплена в конституції як мета державних інститутів.

Політика "Грузинської мрії" багато в чому пов'язана з особистою позицією її засновника Бідзіни Іванішвілі, вважають політтехнологи. Наприклад, політолог, викладач Державного університету Іллі в Тбілісі Ганс Ґутброт наголошував, що його погляди різко змінилися у 2021-2022 роках, коли він став вкрай негативно ставитися до Заходу.

"У цього були особисті причини, це було пов'язано з його власною боротьбою зі швейцарським банком Credit Suisse", - нагадав політолог. Ґутброт вважає, що це протистояння змусило олігарха відвернутися від західних інститутів. "Я думаю, це хибне переконання, але він вважає, що Захід особисто піклується про його усунення від влади", - додає політолог.

З моменту початку великої війни в Україні "Грузинська мрія" змістила свій курс на Росію та ухвалила низку скандальних законів, які можуть завадити її європейським амбіціям, особливо, якщо влада не зміниться після виборів. Наприкінці травня 2024 року парламент Грузії остаточно проголосував за законопроєкт про "іноагентів", подолавши вето президентки Саломе Зурабішвілі. Цей документ є аналогом сумно