Ізраїль і Ліван підписали угоду про припинення вогню. Які наслідки цього для України та що це означає?

Увечері 26 листопада прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху, а згодом - президент США Джо Байден та президент Франції Еммануель Макрон оголосили про досягнення угоди про припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном. Умови угоди (які є кількома) спрямовані на створення більш стабільної ситуації на кордоні та запобігання ескалації конфлікту між двома країнами.

Франція та США діяли як посередники у перемир'ї на Близькому Сході, тому Байден і Макрон виступили зі спільною заявою. При цьому Дональд Трамп намагався "вкрасти" їхнє досягнення, заявивши, що саме його обрання вплинуло на ситуацію, мовляв, це стало достатнім, щоб Ізраїль і Ліван знайшли спільну мову і припинили вогонь. Таким чином, перемир'я вигідне і Трампу. А кому ще воно може бути вигідним і що може стояти за угодою, прогнозував у коментарі для "Дзеркала тижня" 27 листопада В'ячеслав Ліхачов, член Експертної ради Центру громадянських свобод.

Ліхачов зазначає, що на практиці йдеться про домовленість, досягнуту за участі США та Франції між Ізраїлем і терористичною шиїтською організацією "Хезболла". Обидві сторони погодилися на припинення вогню о 4:00 27 листопада.

Кожен бажав оголосити про перемогу

В останні години перед оголошеним початком припинення вогню обидві сторони завдали особливо інтенсивних ударів по території супротивника. За інформацією BBC, бойові дії між Ізраїлем і Ліваном тривали до пізньої ночі 26 листопада. Очевидно, обстріл мав більше пропагандистське, ніж військове значення. Як Ізраїлю, так і "Хезболлі" було важливо оголосити про свою перемогу.

Шиїтські терористи стверджували, що успішно атакували військовий об'єкт у Тель-Авіві за допомогою безпілотників (ймовірно, це було перебільшення). Зі свого боку, ізраїльська армія менш ніж за годину до припинення вогню атакувала південні околиці Бейрута.

Нетаньяху поки що "в плюсі"

На думку Ліхачова, хоча "військова картинка" у цій війні явно складається на користь Ізраїлю, який міг би продовжувати ефективно знищувати терористів (тому в країні, особливо серед прихильників прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньяху, існує думка, що "армії не дали добити "Хезболлу"), у перемир'ї зацікавлені обидві сторони. Адже Тель-Авіву важливо зберегти підтримку небагатьох союзників, що залишилися, та зменшити тиск з боку міжнародної спільноти.

Лідер розпочав своє вечірнє звернення до нації з упевненої заяви: "Громадяни Ізраїлю! Я обіцяв вам перемогу - і ми перемогли". За словами Нетаньяху, Ізраїль відкинув "Хезболлу" на десятиліття назад, знищивши лідерів організації, тисячі бойовиків та ключову інфраструктуру.

Біньямін Нетаньяху зараз здобув політичні бали – він вважається переможцем. Експерти вважають, що "вічний" політик значно підвищив свої шанси на успіх на наступних виборах, які мають відбутися в Ізраїлі у 2026 році (і ордер Міжнародного кримінального суду, скоріше за все, додав Нетаньяху популярності в Ізраїлі, аніж знизив його рейтинг). Але тему звільнення заручників з рук ХАМАС, яка загальмувалася, в Ізраїлі йому не забудуть.

Ізраїль зможе зосередитися на ХАМАС та заручниках

Отже, ізраїльський уряд також прагнув створити умови, які дозволять зосередитися на невиконаних завданнях зі звільнення заручників та завершення бойових дій у Секторі Гази, які явно затягнулися.

Звільнення заручників залишається найбільшим головним болем уряду. Однак, тепер, коли терористи в Секторі Гази опинилися віч-на-віч з ізраїльською армією, без підтримки найбоєздатнішого союзника з проіранської "осі опору", є надія, що керівництво ХАМАС стане більш зговірливим, а досягнення угоди з ним - реальнішим.

Миру домагалися США, і – парадокс – він вигідний Ірану

Ліхачов не зупиняється на питанні, чому посередником у перемир'ї стала Франція. Найочевидніше - ця країна традиційно має вплив у Лівані (вона, нагадаємо, створила цю державу і "пішла" з Лівану в 1946 році). Чи були у Франції якісь особливі інтереси, чи ні, залишається незрозумілим. А от США були серйозно зацікавлені в перемир'ї.

Експерт нагадує, що в книзі "Війна" американського журналіста-розслідувача Боба Вудворда зазначається, що найбільшим кошмаром для Вашингтона після різанини 7 жовтня 2023 року, організованої ХАМАС, було очікування початку бойових дій між Ізраїлем та "Хезболлою". І цей кошмар став реальністю.

"Тепер адміністрація Джо Байдена, що йде, отримала від непростого союзника прощальний подарунок. Парадоксальним чином це стало можливим саме завдяки тому, що Тель-Авів наполегливо відмовлявся слухати застереження Вашингтона й виявив здатність говорити з ворогами мовою сили", - пише Ліхачов.

Він підкреслює, що у мирі на цьому етапі зацікавлений і патрон "Хезболли" - Іран. Після загибелі лідера угруповання Хасана Насралли Тегеран практично безпосередньо перебрав на себе кермо влади організації. Схоже, режим аятол усвідомив, що не в змозі наразі протистояти боєздатності Ізраїлю, і вирішив відступити.

Але глобальні події, що відбуваються, - це поганий знак і поганий сценарій для Ірану, вважає експерт. У стратегічній перспективі спостерігається тенденція до зміни співвідношення сил на Близькому Сході. Після великих втрат на кількох фронтах Іран вимушено знижує наступальну динаміку. Ліхачов впевнений, що формальна угода між Ізраїлем і Ліваном стала можливою в контексті значно ширшого порозуміння між Сполученими Штатами